47 млрд рублів на день — така ціна продовження російської агресії проти України. Військові витрати досягли рекорду: за перше півріччя 2025 року вони склали майже 8,5 трлн рублів. Ці дані, засновані на статистиці Мінфіну РФ, підрахували в німецькому Інституті проблем міжнародної безпеки.
Удари ЗСУ по НПЗ прискорюють кризу в Росії: бензин дорожчає швидше за інфляцію
Російський військово-промисловий комплекс перестав бути драйвером економіки. Влітку зростання практично зупинилося: у липні воно становило менш як 0,5% рік до року, визнали в Мінекономрозвитку.
“У порівнянні з червнем економіка уповільнилася у 2,5 раза, а у порівнянні з груднем минулого року — в 11 разів. На межі стагнації опинилася промисловість. А галузі, які бурхливо зростали минулого року, скотилися у глибоку рецесію. Виробництво одягу обвалилося на 7%, меблів — на 12%, електрообладнання — на 6,5%”, — пише The Moscow Times.
Економісти попереджають: щоб підтримувати військову індустрію, влада буде змушена підвищувати податки й урізати витрати на цивільні сфери. Під ударом опинилися ключові галузі. Так, вугільна промисловість, де працюють сотні тисяч робітників, у першому півріччі принесла збитки на 185 млрд рублів — майже мільярд на день. Основна причина — втрата західних ринків і падіння продажів в Азії.
Додатковий тиск на економіку створює наближення засідання Центробанку 12 вересня.
“Цікаво, що у них восени сходяться відразу кілька факторів. По-перше, дикий бюджетний дефіцит, те, що називається бюджетний імпульс. По-друге, відновилося зростання кредитування — кредитний імпульс. По-третє, як каже Набіулліна, зростання цін на товари-маркери — це й послуги, це не лише комуналка, але й зв’язок, наприклад, стійке зростання. От зараз підійшов бензин. Зростання тарифів на транспортні, на залізничні перевезення ми бачимо. Це все для вересневого засідання ЦБ не складається як те, що можна доповісти товаришу Путіну, що ми інфляцію перемогли і продовжуємо весело знижувати ставку”, — зазначив російський опозиціонер, економіст Володимир Мілов.
Серйозним ударом по економіці стали удари ЗСУ по нафтопереробних заводах. За даними Сил безпілотних систем України, після атак 28 серпня Росія втратила 21% переробних потужностей. У мережі поширюються десятки відео з порожніми автозаправками у РФ та на окупованих територіях.
“Російський союз промисловців і підприємців запропонував ввести в законодавство механізми компенсації збитків, яких зазнають підприємства через атаки українських дронів. Нафтопереробні заводи, підприємства металургійного й хімічного комплексу, а також об’єкти електроенергетики регулярно піддаються нальотам безпілотників. Для забезпечення їхньої безпеки бізнесу доводиться нести значні витрати, зокрема купувати засоби захисту — огорожі, камери, броньовані конструкції та системи радіоелектронної боротьби”, — пише The Moscow Times.
За словами Мілова, це безпосередньо б’є по інфляції:
“В останні тижні ціни на бензин зростають активно швидше за інфляцію. Навіть, за даними Росстату, середня ціна з початку року зросла майже на 6%. Це на 40% вище темпів загальноспоживацької інфляції, тобто бензин значно випередив інфляцію, причому раніше він відставав, це феномен останніх кількох тижнів і саме через українські удари по НПЗ”, — пояснив він.
Аналітики Defense Express прогнозують: якщо будуть уражені ще два-три заводи, Україна фактично виведе з ладу основні НПЗ Росії в радіусі до 1000 км.
Експерти проаналізували доходи та витрати РФ
Чи зможе Кремль підтримувати військовий бюджет без обвалу цивільних галузей? Як удари ЗСУ по НПЗ впливають на дефіцит пального та зростання цін у самій Росії? Відчують чи мешканці Москви паливну кризу? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM відповіли:
- Андрій Закревський, заступник директора Асоціації енергетичних і природних ресурсів України;
- Ілля Несходовський, економічний експерт;
- Андрій Новак, фінансово-економічний експерт.
АНДРІЙ ЗАКРЕВСЬКИЙ: Схема заміщення доходів Росії шляхом експорту нафти більше не працює
— Україна вже не вперше в серпні б’є по російських НПЗ. Ми можемо проводити паралелі з минулим роком і шукати наслідки. Саме шукати, тому що чіткої статистики з Російської Федерації зараз отримати неможливо, отже оцінювати можна лише за непрямими факторами.
Перший непрямий фактор, який ми бачили минулого року і можемо підтвердити: завдяки цим ударам збільшувався обсяг експорту сирої нафти з Росії.
У ті місяці, коли наносилися удари, ми фіксували виведення з ладу потужностей приблизно на 13%, і тоді експорт нафти зростав на 13–14%. Цього року ми бачимо значно більше й системне ураження заводів, але зростання експорту майже немає. Він не збільшився більш ніж на ті самі 10–13%. Це перший показник того, що схема заміщення доходів шляхом експорту в Росії зараз не працює.
Другий непрямий показник — катастрофічне падіння врожаю зернових на півдні Російської Федерації. Втрати становлять близько 25%, що дуже багато.
Чому я пов’язую це з ударами? Тому що в Росії траплялися неврожайні роки, але рік у рік обсяг експорту зерна завжди зростав. Такого падіння, як цього року, не було. Це безпосередньо пов’язано з ударами: Путін опинився перед вибором, куди спрямовувати бензин і дизель — на збирання врожаю чи на нові посіви, і вибрав танки та БТР.
Є ще один показовий результат ударів. Торік були уражені дві морські баржі, які возили пальне до Криму. Тоді серйозних перебоїв із бензином і дизелем у Криму не виникло: просто використовувався сухопутний коридор через Запорізьку область. Але цього року ми бачимо величезні черги на заправках у Криму. Це добрий показник того, що зараз ми контролюємо південь Запорізької області: там неможливо здійснювати великі перевезення пального залізничним транспортом.
І ще один очікуваний результат. Завдяки ударам по нафтопроводу в районі Нікольського та Уніча має зменшитися транзитне постачання казахстанської нафти до Усть-Луги та загальний обсяг експорту нафти через цей порт. Можливо, саме цим пояснюється, чому при нинішніх ударах по НПЗ експорт російської нафти не зростає.