Сільське господарство — ключова складова економіки України, що формує не лише значну частку ВВП, а й визначає валютну стабільність та експортний потенціал держави. У 2025–2027 роках економічні прогнози для аграрного сектору формуються під впливом як внутрішніх викликів, так і глобальних трансформацій: зміни клімату, нові логістичні маршрути, адаптація до стандартів ЄС.
Сучасний стан агросектору України
Попри повномасштабну війну, аграрна галузь продовжує функціонувати, хоча й зазнає суттєвих втрат. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, обсяги збору основних культур у 2024 році зменшились у порівнянні з довоєнним рівнем на 30–40%. Причини очевидні:
-
замінування значної частини територій;
-
руйнування логістичної інфраструктури;
-
зростання витрат на пальне, добрива та насіння;
-
обмеження експорту через блокаду морських портів.
Однак завдяки підтримці партнерів, зокрема через програми FAO і USAID, фермери поступово відновлюють потужності, інвестують у техніку, зберігання та переробку.
Ключові фактори, що впливають на економічні прогнози для аграрного сектору
Безпекова ситуація та відновлення доступу до ринків
Військова ситуація напряму впливає на можливість засіву, збирання врожаю та логістику. Прогнози до 2026 року передбачають поступове повернення аграріїв у регіони, які нині частково окуповані або наближені до фронту.
Кліматичні зміни
Спостерігається тренд до зменшення обсягів опадів, частіших посух і зсуву агросезонів. Це стимулює:
-
розвиток систем крапельного зрошення;
-
перехід до більш стійких сортів культур;
-
страхування ризиків для аграріїв (агрострахування).
Євроінтеграційний курс
Підписання Угоди АСАА з ЄС відкриває нові горизонти для аграрного експорту. Водночас це вимагає адаптації до стандартів:
-
якості та безпеки харчових продуктів;
-
еко-практик у виробництві;
-
цифрового обліку і простежуваності.
Економічні прогнози для аграрного сектору України на 2025–2027 роки
Валовий аграрний продукт: зростання після падіння
Аналітики очікують стабільне зростання валового виробництва на 6–10% щорічно за умови покращення безпекової ситуації. Особливо перспективними залишаються:
-
вирощування кукурудзи та соняшнику;
-
виробництво органічної продукції;
-
тваринництво та переробка молока.
Експортна політика: переформатування маршрутів
Після знищення частини портової інфраструктури у 2022–2023 роках Україна активно розвиває альтернативні експортні маршрути через:
-
сухопутні коридори до Румунії, Польщі, Угорщини;
-
судноплавство Дунаєм;
-
залізничні хаби на заході країни.
Це вимагає додаткових інвестицій у логістику, однак дає змогу зменшити залежність від чорноморських портів.
Державна підтримка: субсидії та пільгове кредитування
Програма «єПідтримка фермерства», затверджена Кабміном у 2024 році, продовжить свою дію до 2027-го. Вона передбачає:
-
компенсацію вартості сільгосптехніки;
-
пільгові кредити під 5% річних;
-
часткове фінансування зрошувальних систем;
-
підтримку молодих фермерів і кооперативів.
Детальніше про державні програми підтримки можна дізнатися на офіційному сайті Держпродспоживслужби.
Інвестиційна привабливість аграрного сектору
Навіть у воєнний час агробізнес залишається одним із найбільш інвестиційно привабливих напрямків. У 2025–2026 роках очікується:
-
розширення виробництва з глибокою переробкою;
-
залучення іноземних агрохолдингів;
-
зростання частки органічного експорту;
-
розвиток агротуризму в мирних регіонах.
За оцінками Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), сукупні інвестиції у сектор можуть перевищити $2,5 млрд до 2027 року, якщо зберігатиметься підтримка партнерів і кредитні гарантії.
Висновок
Економічні прогнози для аграрного сектору вказують на обережний, але стабільний ріст із потенціалом стати рушієм відновлення України. Інновації, співпраця з міжнародними організаціями, перехід до сталих моделей виробництва — саме ці фактори визначатимуть конкурентоздатність українського сільського господарства на світовій арені у найближчі роки.
Сільське господарство — не просто стратегічна галузь, а опора економіки й харчової безпеки країни. І саме зараз — найкращий час для перезапуску з урахуванням нових реалій.